Опис тесту
Шкала сприйманого стресу (Perceived Stress Scale, PSS) – широко використовуваний у західних країнах інструмент, завданням якого є визначення, наскільки стресовим люди вважають попередній місяць їхнього життя. Опитувальник був створений для оцінки рівня сприйманого стресу, тобто суб’єктивного сприйняття рівня напруженості ситуації.
Інструкція до тесту
Оцініть, будь ласка, як часто протягом останнього місяця ви відчували ті чи інші думки та почуття, використовуючи запропоновану шкалу відповідей.
Дані тестування Ви зможете надіслати на свою пошту.
- 10 питань
- 2 хвилини
Результат тесту
Загальний бал:
Фактор дистресу:
Фактор подолання:
| Бали | M | SD | Середнє |
|---|---|---|---|
| 15 | 6 | 12.1 |
Увага! Результати тесту будуть продубльовані на вказаний Email. Якщо Ви не бачите листа, перевірте папку «Спам» і відзначте його як «Не спам». Також Ви можете додати адресу info@ruslanagurskaya.com до списку довірених.
Увага! Результати та інтерпретації, отримані без участі фахівців, не слід сприймати надто серйозно.
Змістовна інтерпретація
На початку 1980-х років американський психолог Ш. Коен та його колеги розробили концепцію сприйманого стресу, згідно з якою стресом є не потенційно небезпечна або загрозлива для життя подія, що трапляється з людиною, а комплекс когнітивних та емоційних реакцій на те, що сталося, що визначає складну природу сприйманого стресу як феномена, який включає, з одного боку, рівень дистресу або психологічного дискомфорту від впливу стресора, а з іншого – ступінь подолання стресора на основі типу особистості, вихідного стану психічного та психологічного функціонування, навичок і механізмів подолання складних і кризових життєвих обставин.
Ця концепція стала основою для емпіричних досліджень сприйманого стресу, результати яких вказують на тісні взаємозв’язки між суб’єктивним стресом і негативними наслідками для здоров’я. Люди з вищим рівнем сприйманого стресу частіше повідомляють про симптоми тривоги, депресії та емоційного вигорання, менш задоволені життям, нижче оцінюють якість життя, рідше дотримуються здорового способу життя, частіше звертаються по медичну допомогу щодо психічного здоров’я, але водночас гірше слідкують за фізичним здоров’ям, рідше проходять контрольні медичні огляди й отримують консультації з приводу наявних хронічних захворювань.